Історія чемпіонського «Лестера» – з тих, які запам’ятовуєш на все життя, щоб в майбутньому розповідати онукам, які дива творилися за часів твоєї молодості. До сих пір та команда з Марезом, Варди і Канте сприймається як помилка в коді, яка призвела до збою системи. Удача і спад лідерів АПЛ досі сприймаються багатьма як головна складова успіху тієї команди.
З тих часів АПЛ перезапустили – ліга знайшла двох лідерів європейського футболу, яскравого молодого тренера зі свіжими ідеями і непотоплюваний «Тоттенхем» імені Почеттіно, який по правді кажучи дивує своєю поганою формою в цьому сезоні. Загалом, на відміну від сезону-2015/16, є явні фаворити в боротьбі за золото, а вискочки в теорії повинні були боротися максимум за єврокубки. Але після 12 турів, лідирував «Ліверпуль», а на другому місці – був той же «Лестер». Зараз розповімо, чому саме час ловити флешбеки – ця команда навіть крутіше зразка чемпіонського сезону.
Брендан Роджерс зробив сильний вчинок: покинув зону комфорту заради того, щоб знову попрацювати в АПЛ. У Шотландії його обожнювали вболівальники «Селтіка». «Рейнджерс» до кінця так і не підняв голову після банкрутства, тому в цій країні можна було продовжити збирати трофеї біля керма найсильнішої команди і читати про себе хвалебні оди в пресі і стрічці твіттера. Але Роджерс повернувся в лігу, де начебто колись був близький до чемпіонства, але в один момент втратив контроль над ситуацією і був звільнений.
Роджерс повернувся в Англію, щоб почати все з нуля. Підхопив «Лестер», який після відходу Раньєрі так і не зрозумів, в який футбол повинен грати, і почав будувати гру команди навколо кращих умінь наявних футболістів. Позначив лідерів, дав чіткі орієнтири, і через кілька місяців все запрацювало. Історія прогресу кожного гравця «Лестера» Роджерса унікальна, але ми згадаємо найважливіших особистостей цієї команди.
Шмейхель з подачі Роджерса почав тренуватися по-новому і за півроку скинув 10 кіло. Зараз воротар видає кращий відсоток відбитих ударів за час виступів в АПЛ. В чемпіонський сезон він відбивав 74% ударів, в цьому – 80% (в лізі поступається тільки проривному воротареві «Шеффілда» Діну Хендерсону). Плюс Шмейхель став краще грати ногами – в чемпіонський сезон до адресатів доходили тільки 50% його передач, в цьому сезоні він набагато частіше робить акцентовані паси, а не виноси, а відсоток точності піднявся до 75%.
Через кілька місяців роботи Роджерса «Лестер» покинув Гаррі Магуайр. Брендан не став просити нового центрбека, а просто замінив Гаррі на турка Чаглара Сеюнджу, якого до цього акуратно підводив до основи. Спрацювало: моторний і агресивний Сеюнджу – другий в лізі за кількістю оволодіння м’ячем після ван Дейка і лідер команди за кількістю передач за гру. Він багато висувається вперед і починає атаки за рахунок сильного пасу. Страхує його досвідчений і спокійний Джонні Еванс.
Звичайно, друге місце в таблиці не було б можливо без Джеймі Варді. Якщо в постчемпіонські сезони до Джеймі були питання щодо реалізації, то зараз вони зникли повністю: по таблиці «Лестер» забив на 13 голів більше, ніж повинен був, а Варді забив 11 м’ячів, хоча явних моментів йому настворювали на 5-6. За всіма показниками топовий рівень.
Головна креативна група команди – Тілеманс, Барнс і Медісон. Тілеманс – метроном, який відповідає за контроль м’яча і його доставку вперед (третій в лізі після Стерлінга і Де Брейне за кількістю передач під удар). Медісон – спец по розкриванню передач і руху біля штрафної. Гравець основи збірної Англії. Молодий Барнс зміщується зі свого флангу для розіграшу м’яча і вже стукає в двері збірної.
Все це говорить про те, що під керівництвом досвідченого тренера знаходиться відмінна команда, яка готова дивувати нас новими приголомшливими результатами.